Запис Робоча поїздка посадовців до ферми “Бестер” спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

“Ми вимагаємо не допустити прийняття рішення, що може поставити під загрозу економічну безпеку України через штучний дефіцит вантажних вагонів”.

А оновлення вагонів триватиме до 2028 року, і списати доведеться 62% піввагоні і 100% зерновозів. Побудують до того часу за найоптимістичнішими підрахунками десь 23 тис нових. А старі використовувати вже не можна буде. Бо рішення Мінінфраструктури передбачає використання лише нових, а не старих, в якому б доброму техстані ці вагони не були б. До того ж компанії, які мають свої парки зараз мають списати 18 тисяч вагонів.

Наслідком цього стане суттєве здорожчання експортного збіжжя і повна неконкурентність вітчизняного виробника.

Натомість агро-виробники закликають:

• Інвестувати в локомотиви та інфраструктуру УЗ;
• Підвищити безпеку і швидкість перевезень;
• Забезпечити цілісність вантажів;
• Чітко зафіксувати норми і проведення капремонтів для вагонів з продовженим терміном дії;
• Доопрацювати документи Антикризового штабу, де строк служби вагону вирішує техпридантність, а не чиновник.

Запис Агро-Продовольча Рада долучається до вимоги скасувати списання старих вантажних вагонів спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

– Як тепер об’єднуєм фермерство і місцеве самоврядування?

– Хто все таки почав купувати землю і як це правильно зробити малим фермерам?

– Що принесе фермерам «ресурсний» законопроект №5600 і чи треба його боятись?

– Як ціна на газ б’є по громадам, фермерам, прямо загрожує продовольчій безпеці держави і до чого тут Остхем?

– Що громади і села хочуть бачити в Держбюджеті-22 і що насправді можуть отримати?

– Як на аграрному комітеті відбили техогляд для сільгосптехніки.

– Ймовірність скасування ввізного мита на малу рогату худобу.

– Дивні дива на Полтавщині, де невідомі особи вимагають в голів громад землі в обмін на «інвестиції» з ДФРР.

Запис Ціна на газ, Держбюджет і з/п №5600: що чекати громадам і фермерам? спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

Рекордні для Європи $1400 за тисячу кубів газу і “газпромівські” війни — це не лише про цифри у платіжках за комірне, теплі батареї і субсидії. 

Це ще й питання, що ми завтра будемо їсти і скільки ці харчі для нас коштуватимуть. Бо країна опинилась перед загрозою продовольчій безпеці.

Одним з наслідків катастрофічного зростання ціни на газ зараз є підвищення ціни на добрива. Саме блакитне паливо складає від 80% до 90% собівартості їх виробництва. Що ми маємо зараз? 

Загроза продовольчій безпеці

Продаж добрив фактично зупинився: їх не купують через аномальні ціни. До прикладу, станом на 1 жовтня аміачна селітра коштує 21900 грн в Україні та 20100 грн в Болгарії чи Грузії, а торік вартість на цей період складала 7200 грн.

Цю вартість неможливо перекрити навіть за рахунок продажу майбутнього врожаю. Його просто ніхто не купить за будь-якої опції — без добрив вродить мало, а з дорогими добривами вродить нормально, але коштуватиме це так, ніби це не умовна пшениця, а чиста платина. 

Вже зараз запитаймо себе, скільки в магазині заплатимо за хліб, молоко, ковбасу? Відповідь вам не сподобається. 

Хто освячує добрива?

Ось це і є загроза продовольчій безпеці. Безумовно, ключовим у подорожчанні добрив є ціна на газ, але є і провина монополіста, який тримає 50% ринку добрив. І замість того, щоб бути партнером українського аграрія, — стягує з нього надприбутки. 

До прикладу, ціна при продажу в порту на експорт (FOB) як була на 20% дешевше, ніж купівля з заводу, так і залишається, тобто монополіст на експорт продає дешевше, ніж на внутрішній ринок. 

Крім того, якщо монополіст поводиться як класичний радянський “червоний директор” при плановій економіці, сучасний ринок такого не пробачає. 

Коли всі підприємства керуються з одного мозкового центру, про яку сервісну конкуренцію, своєчасну реакцію на зовнішні виклики та модернізацію можна говорити? 

Ціна на газ — одна з ключових причин дорожнечі добрив, але чому підприємства українського агрохімпрому виявились до неї не готовими?

Як наслідок виробництво мінеральних добрив в Україні може повністю зупинитись і ми залежатимемо від імпорту. 

Це ще один елемент загрозі продовольчій безпеці. Адже проблема не тільки в тому, що покупці в крамницях задорого купуватимуть харчі, а аграрії матимуть менший врожай, а отже менше доходу, валютної виручки і сплачених податків. 

Аграрії за такими цінами в принципі не купуватимуть ніяких добрив, в тому числі й українського виробника. Тобто виробництво добрив зупиниться і, найімовірніше, вже не перезапуститься. 

Монополіст фактично зараз є змією, що їсть власного хвоста: бо “Остхем” нищить виробництво українських добрив недолугою поведінкою керівництва. 

Адже якби виконувалось рішення АМКУ і його заводи були розділені, то напевно і менеджмент по-різному реагував би на ситуацію, яка виникла: диверсифікував ризики, модернізував підприємства і створював конкуренцію своїх сервісів для аграріїв. 

Ще до рекордних цін на газ, “Остхем” славився незрозумілою, застарілою та негнучкою поведінкою, яка призводить до самознищення хімпрому. 

Окремою “вишенькою” тут є ще факт, що підприємства “Остхему” просто не виконують контракти. 

Наприклад, якщо ви навіть уклади форвардну угоду, проплатили за фіксованою ціною заводам, при зростанні ціни на газ, використовуючи відсутність можливості зміни постачальника, вас змушують укласти інші угоди з цими ж підприємствами “Остхема”. 

Питання до керівництва держави: чи вони розуміють рівень загрози і продовольчій безпеці і агрохімпрому? 

Фірташівські горе-менеджери при монопольному становищі не здатні якісно реагувати на кризу і нищать стратегічну галузь, яка одна з небагатьох демонструє зростання і лідерство на світовому ринку. 

Це не історія кількох аграріїв, в 2022 році вже прогнозують скорочення виробництва сільгосппродукції на 10-15%. 

Що зараз можна зробити? 

Ключове: припинити монополію одного виробника, який знущається з агро-галузі, а це прото виконати рішення АМКУ про розділення заводів “Остхема”. 

Бо коли умовний робітник знищеного підприємства хімпрому купуватиме харчі втридорога, він має знати, хто стоїть за цією кризою.

Запис Про газ, монополістів і що ми завтра будемо їсти спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

ДІАМ не працює з бекофісами, ні з ким не домовляється, а документи потрібно подавати в ДІЇ. Як це зробити правильно і просто, є відповідні іструкції на youtube-каналі «Електронна Система ЄДЕССБ» .

Крім того, відповіді на будь-які питання з приводу документів і будівництва можна знайти в телеграм-каналі для підтримки замовників цих послуг: https://t.me/cust_edessb

Як створити акт готовності об’єкта до експлуатації – уся інформація у цьому відео:

ЄДЕСCБ – загальнонаціональна інформаційна система для впорядкування процесів будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим та вільним від корупції. ЄДЕСБ має реалізувати весь життєвий цикл будівництва об’єкту починаючи з отримання містобудівних умов та обмежень, закінчуючи його введенням в експлуатацію.

ДІАМ — принципово виступає проти будь-яких корупційних схем при будівництві. Принципи Інспекції це: цифровізація, децентралізація та відповідальність.

Запис ДІАМ роз’яснює, як подати документи в ДІЇ без корупції і посередників спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

Слід зазначити, що організація такого заходу є першою в історії  України спробою побудувати відносини влади з представниками галузі на умовах відкритості та діалогу.

Було анонсовано створення та впровадження електронної системи «eFISH» – як єдиної платформи взаємодії держави та суб’єктів промислового вилову, що має враховувати існуючі бізнес-процеси та працювати в режимі «єдиного вікна».

Тарас Дзьоба зазначив, що є намір створення в майбутньому аналогічної платформи для галузі аквакультури.

Під час засіданні робочої групи було висловлено низку зауважень щодо роботи Держрибагенства, зокрема щодо штучного суттєвого заниження квот на промисловий вилов.

 «Мінагрополітики будуватиме відносини з громадськістю на демократичних засадах та відкрите для будь-яких пропозицій для включення в плани роботи робочої групи», –  запевнив Тарас Висоцький.

Також представники Мінінфраструктури виступили з доповіддю щодо реалізації положень ЗУ «Про внутрішній водний транспорт».

🐟👌 «В цілому проведена зустріч склала позитивне враження, та Асоціація суб′єктів аквакультури очікує на результативне співробітництво громадськості з владою в рамках новоствореної робочої групи », –  зазначають в асоціації.

Нагадаємо, Асоціація суб‘єктів аквакультури вступила до Агро-Продовольчої Ради. Це нове об‘єднання малих представників рибопереробної галузі, створене доя того, щоб виявляти та вирішувати коло питань для цих виробників.

Запис Асоціація суб′єктів аквакультури прийняла участь в засіданні щодо розвитку рибного господарства України спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

“100 млн. грн. – це вже запланована сума, проте зараз тривають перемовини, щоб збільшити суму   до 500 млн. грн. До того ж передбачається  збільшення терміну кредитування малих фермерів до 10 років“,- наголосив Тарас Висоцький.

Тобто малі і середні агровиробники матимуть інструмент для купівлі земельних ділянок у межах ринку землі.

Нагадаємо, Укрдержфонд є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо підтримки становлення і розвитку фермерських господарств.

Кредити надаються на конкурсних засадах на поворотній основі у розмірі, що не перевищує 500 тис. грн, із забезпеченням зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів на строк до 5 років для виробництва, переробки і збуту власно виробленої продукції на здійснення виробничої діяльності.

Запис На вимогу Конгресу Фермерів на підтримку фермерів виділять 100 млн грн спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

За ініціативи народного депутата Віталія Безгіна до обговорення безпекових питань в громадах з керівництвом МВС також долучилися Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, керівництво ДСНС, народні депутати та представники місцевого самоврядування.

Було піднято для обговорення питання щодо:

✅ Матеріально-технічного і кадрового забезпечення на місцях;

✅ Ціни підключення до спецзвязку для ЦНАПів малих громад;

✅ Збільшення повноважень поліцейського в громадах;

✅ Інтенсифікації прямої комунікації полісменів та керівництва громад;

✅ «Справедливого» розподілу між центром та громадами надходжень до бюджету у вигляді шрафів сплачених за порушення ПДР;

✅ Ініціативи «Громадської антирейдерської платформи» – масштабного проекту з протидії посяганням на право власності на землю.

🌿🤝 У свою чергу Міністр Монастирський представив плани розширення мережі Центрів безпеки, які поєднують поліцейську станцію та пост ДСНС, а також запропонував громадам долучитися з пропозиціями до Форуму «Безпека України, безпека кожного громадянина», що відбудеться вже в жовтні і на якому безпекові питання громад обговорюватимуть в широкому форматі.

Запис «Поліцейський офіцер громади»: що громади чекають від правоохоронців? спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

Ми виходимо на революції, возимо харчі на Схід, пишаємось, коли наша пшениця пливе на експорт, коли з нашого зерна в Європі роблять пластівці чи Київ чекає на баржі з херсонськими кавунами.

Інколи ми захищаємо себе самі, інколи чекаємо на допомогу від держави Але ми знаємо головне: ми – господарі на своїй землі. Бо це наша земля, наша держава і наша незалежність.

З Днем Незалежності!

Запис З Днем Незалежності! спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.

Запис 23 серпня – День Державного Прапора України спершу з'явиться на Агро-Продовольча Рада.