Ключові аграрні об’єднання України звернулись до Володимира Зеленського з спільною позицією щодо недоцільності введення квот на імпорт добрив.
Згідно звернення, нещодавно в публічному просторі з’явився відкритий лист директорів низки підприємств-виробників хімічних добрив, в якому вони зазначають, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі «мала схвалити рішення, що встановлюють чіткі правила гри на ринку мінеральних добрив Україні». Під чіткими правилами гри, очевидно, мається на увазі запровадження квотування імпорту, яке покликане зробити беззастережною владу монопольного виробника хімічних добрив в Україні, а саме групи компаній «Ostchem».
«Насправді, представники хімічної галузі прекрасно ознайомлені із поточним статусом спеціального розслідування щодо імпорту мінеральних добрив та відсутністю підстав застосування будь-яких обмежувальних заходів за його результатами, оскільки брали участь у спільних нарадах із аграріями в Мінекономрозвику, де доцільність і обґрунтованість квотування була чітко і аргументовано спростована представниками аграрної спільноти.
Більше того, і нарада під головуванням Президента, і наявність об’єктивної інформації за результатами цієї наради, озвученої Р. Лещенком, є ознакою того, що влада України приділяє значну увагу пошуку об’єктивних економічних рішень і не приховує цей процес від громадськості», – йдеться у зверненні.
Аграрні об’єднання підтримують висновки, зроблені за результатами наради під головуванням Президента, зважаючи на наступне:
1. В ході розслідування не було взяти до уваги той факт, що протягом 2019 року виробництво мінеральних добрив в Україні зросло на 40-90% (в залежності від виду добрив), що, очевидно, є прямим і неспростовним доказом відсутності шкоди від імпорту для українських виробників мінеральних добрив.
2. Зростання виробництва обумовлено зниженням вартості природного газу (що є основною сировиною для виробництва добрив) нижче середньо європейського рівня що стало можливим внаслідок лібералізації його ринку, а отже немає жодних підстав для не конкурентоспроможності національної хімічної галузі зараз або в середньостроковій перспективі.
3. За розрахунками Київської школи економіки, негативний економічний вплив на рівень ВВП, у разі запровадження квотування імпорту, становитиме до 240 млн дол. США в еквіваленті, що не лише суттєво погіршить із без того негативну економічну динаміку поточного року, але і спричинятиме щорічний негативний вплив.
4. Квотування імпорту будь-якої продукції є родючим ґрунтом для розвитку корупції. Не було жодного зворотного випадку в новітній історії України – введення квот завжди приводило до їх корупційного розподілу, бо право на квоту за визначенням є привілеєм.
5. Важливо, що в аграрній галузі працює 2,94 млн осіб, а частка у валютних надходженнях від експорту становить 44%. Отже, якщо буде схвалено рішення щодо квотування імпорту мінеральних добрив і ціна на них зросте, це може спричинити зменшення застосування добрив, виробництва продукції рослинництва, її експорту, погіршення балансу валютних надходжень, суттєве скорочення зайнятості, а отже – поставити під удар макроекономічну стабільність в Україні.
6. Нарешті, наслідком рішення щодо запровадження квотування може бути також схвалення відповідних заходів у відповідь країнами-торговельними партнерами України (обмеження на імпорт української продукції), що додатково посилить негативний вплив на українську економіку.
Прикладом, який демонструє відсутність шкоди імпорту добрив для вітчизняних хімічних підприємств є нарощування виробництва і експорту державним підприємством “Одеський припортовий завод”, що підтверджується даними, розміщеними на його офіційній веб-сторінці. Це засвідчує хибність і маніпулятивність твердження, що у випадку відсутності квот на імпорт добрив під загрозою опиняться робочі місця, адже хімічна галузь конкурентоспроможна не лише на внутрішньому, а і на експортному ринках. На жаль, більшість інших виробників мінеральних добрив в Україні, є не настільки публічними, а також здійснюють реалізацію через посередницькі структури, що дозволяє штучно занижувати прибутковість діяльності заводів-виробників, що веде до руйнації виробничих потужностей.
Отже, запровадження квот на імпорт добрив є несправедливим та згубним для економіки.
Аграрії України зацікавлені в достроковому і прогнозованому партнерстві із вітчизняними виробниками добрив та переконані, що шлях до розквіту вітчизняного виробництва полягає не в обмежені конкуренції, а в підвищенні ефективності їх роботи та демонополізації галузі.
Враховуючи вищезазначене, провідні аграрні об’єднання звертаються до Президента з проханням допомогти у вирішенні ситуації, яка склалась на ринку добрив через ініціативи монопольних структур щодо квотування імпорту добрив та посприяти в прийнятті Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі рішення, що відповідатиме національним інтересам України, а не інтересам олігархічної монополії.
Такої позиції притримуються: Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”, ГС “Всеукраїнська аграрна рада”, ГС “Аграрний союз України”, ГС “Всеукраїнський конгрес фермерів”, ГС “Спілка виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії”, ГС” Всеукраїнський аграрний форум”, ВГО “Українська аграрна конфедерація”